ВІТАЄМО!!!
ПОЧАТОК

1. Чому піст, який наступає після Масляної, називають Великим?
Бо за ним наступає найвизначніше свято року - Великдень, день воскресіння з мертвих Ісуса Христа. Впродовж семи тижнів Великого посту не їдять не лише скоромного, а навіть олію та рибу вживають тільки на Благовіщення та на Вербну неділю. Під час церковних служб мало співають, а більше читають. Про світські ж забави колись не могло бути й мови.
2. Чому свято називається Благовіщення?
За біблійними переказами, понад 2000 років тому, перед тим, як народився Ісус Христос, до Діви Марії - Божої Матері - прийшов архангел Гавриїл та сповістив їй, що вона стане Матір'ю Спасителя світу. Діва Марія, молоденька дівчина, була здивована цією звісткою, але покірно та радісно прийняла її.
Православна церква відзначає свято Благовіщення 7 квітня. У цей день священики перевдягаються у богослужбовий одяг блакитного кольору - кольору надії. Це знак того, що від народження Ісуса Христа будь-який грішник має надію на прощення гріхів.
Українці вірили, що в цей день настільки святий, що пташка гніздо не в'є.
3. Які свята під час Великого поcту є значними?
За тиждень до Великодня відзначають Вербну неділю - Неділю вайї (пальмова гілка) - на спомин про урочистий вхід Господинь у Єрусалим (головне місто єврейського народу, де Господь мав святкувати Пасху, у якому він постраждав і був прославлений).
Під час цієї ходи майже два тисячоліття тому народ кидав під ноги Спасителю як переможцю зелені пальмові гілки. В Україні нема таких рослин, як в Ізраїлі, тому в церкві освячується верба, яка допомагає від багатьох хвороб.
4. Як святкували Великдень?
Великдень - найголовніше християнське свято. Наступні шість днів великодньої Седмиці також вважають святковими. Уся седмиця називається Світлою, Святою або Великодньою. Протягом неї церковне богослужіння відбувається при відкритих царських вратах на знак того, що з воскресінням Христа для роду людського знову відкриті двері раю.
Не випадково Господь порівнював царство Боже з бенкетом. Щоб ще більше підкреслити символічне значення великодньої трапези, християни традиційно готують особливі страви. Ісус Христос, приходячи до учнів після воскресіння, сам споживав із ними їжу. На спомин про це апостоли під час трапези залишали незайнятим місце за столом, бо сам Господь невидимо був присутній серед них. Згодом склався звичай у свято воскресіння Христового залишати в храмі хліб. На цьому хлібі зображується хрест, на якому видно терновий вінець, але немає розп'ятого Христа - на честь перемоги Христової над смертю. Упродовж світлої Седмиці хліб з хресним ходом обносять навколо церкви, у монастирях щодня приносять у трапезну і тримають на особливому столі за прикладом апостолів, а в суботу після благословення роздають віруючим. Існує звичай і в кожній родині готувати паску та освячувати її в церкві.
5. Чи є паска символом Великодня?
Атрибутом великоднього столу є також фарбовані яйця. Яйце символізує воскресіння Христове і загальне воскресіння мертвих. Як з яйця народжується пташеня та починає жити повним життям після звільнення від шкарлупи, так і люди силою Христового воскресіння воскреснуть після вищого безсмертного життя. Червоний колір яйця нагадує про те, що спокута людства вчинилася политтям на хресті крові Христа Спасителя.
Християни дарують один одному фарбовані яйця вітаються: "Христос воскрес - Воістину воскрес!"
6. Як саме фарбують яйця?
Великодніми атрибутами є крашанки - яйця, варені у лушпинні цибулі або у відвар природних чи хімічних барвників.
Писанки виготовляють з сирих яєць, на шкарлупу яких за допомогою воску та фарб наносять орнамент - "пишуть": спочатку промальовують ті місця, які мають залишатися білими, потім занурюють яйце у жовту фарбу - і воно стає жовтим (крім місць, записаних воском). Витягнувши та обсушивши майбутню писанку, всі частини орнаменту, що мають бути жовтими, вкривають воском. І знову кладуть спочатку зелену, а потім у червону фарбу і т.д. Коли писанка готова, її нагрівають і знімають віск.
7. Якими були візерунки на українських писанках?
Кожен регіон, а іноді навіть і село мало свої улюблені фарби й орнаменти. Всім відома багатокольорова, складно орнаментована гуцульська писанка - барвиста, як весняна полонина; яскрава прадавня писанка Полісся; пишна, як панна, подільська писанка.
Найбільшу і найрізноманітнішу групу писанок з рослинним орнаментом (листя дубове або калинове) становлять писанки Слобожанщини. Фарби прозорі, весняні, наче лист тільки розвинувся, але холод вітру проморозив його. На Слобожанщині використовували природні саморобні фарби, виготовлені з кори дикої яблуні, з настоїв цибулиння, жовтих квітів "горицвіту", а зелень виготовляли зі свіжої озимини або листків барвінку. Органічні фарби шкарлупа яйця швидко приймає.
8. Писанка - це сире и варене яйце? Як її споживати?
Наші предки не їли писанок для того, щоб розговітися, були крашанки і дряпанки. Писанки не були сирими: після зняття воску їх запікали у печі. Після Великодньої відправи їх дарували родичам, близьким, друзям, дівчата - парубкам. Господарям, які отримали писанку, і в голову не могло прийти з'їсти її - писанки вішали в хаті під образами, з них робили голубочків, приліпивши паперові голівки, крильця та хвостики.
9. Яка різниця між крашанками, мальованками та писанками?
Крашанки - це яєчка, що викрашені в один колір, звичайно в червоний. Крашанки святили в церкві на Великдень. Крашанками "христосувалися", їх носили на могили родичів. Крашанку також клали у воду, якою потім умивалася родина: вважалося, що таке яєчко дарує здоров'я та красу.
Писанками називають яйця, на яких написані якісь малюнки. Кожний регіон обирав, крім традиційного червоного кольору, свої кольорові гами для писанок. Так, на Харківщині найуживанішою була червоно-коричнево-жовта гама, а у Прикарпатті часто використовували зелені та жовті кольори.
Мальованки - це сувенірний варіант пасхального яєчка. Мальованки розписують фарбами, прикрашають блискучими камінцями, дорогоцінним камінням і золотом-сріблом. Найвідоміші сувенірні пасхальні яйця роботи всесвітньо відомого майстра-ювеліра Фаберже.
10. Чи були якісь суто народні традиції святкування Великодня?
Після відправи на Великдень молоді можна збиратися на вулиці. Однією з найголовніших великодніх розваг була гойдалка, яку влаштовували на вигоні. Хлопець замовляв гойдалку та музик для дівчини, до якої він залицявся. Дівчата на Великдень починали співати веснянок, адже у піст співати не можна було. На вигонах, по берегах річок дівчата грали "у жука" та водили "кривого танця". У цих забавах дослідники народної культури знаходять релікти стародавньої української землеробської магії.
Раніше люди вірили, що на Великдень сонце грає, і хто вийде на сході сонця побачить це - буде щасливий. Після великодньої відправи на розговин можна дізнатися свою долю: слід вийти за ворота, і кого ти першим зустрінеш - ото і є твоя доля.
На Великодній відправі можна було побачити відьму й отримати над нею владу. Для цього треба було збирати впродовж усього посту по поліну дров щотижня і запалити їх, коли печеш паски. Не витримавши цього вогню, відьма прийде проситися. Жінка стає спиною до вівтаря на Великодній відправі та цілує всі замки, - відьма.
У завершальну суботу, що називається всесвітньою батьківською суботою, відбувається поминання віх "від віку покійних православних християн"
11. Як саме відбувається поминання?
У батьківські дні під час поминальних обідів на стіл подають особливі поминальні страви, які деколи попередньо освячують в церкві. З давніх часів такою стравою є мед. Мед їв воскреслий Христос, коли з'явився своїм учням. Тому існує звичай ставити мед на спомин покійних, бажаючи їм насититися райською насолодою.
Іншою поминальною стравою є кутя (коливо) - розварені зерна пшениці, жита, ячменю чи рису з медом, калиною, вишнями чи родзинками.
12. Яке християнське свято відзначається на сороковий день після Великодня?
На сороковий день після Великодня припадає свято Вознесіння Господнє, яке встановлене на спомин того, як на сороковий день після Великодня Ісус Христос вознісся на небо. У цю пору весна досягає повного розквіту та буяння. Ніч перед Вознесінням - солов'їна, вважалося, що в цю ніч солов'ї співають найгарніше, найголосніше і найдзвінкіше.
13. Як називається свято на 50-й день після Великодня?
День П'ятидесятниці -день святої Тройці, коли на 10-й день після свого вознесіння на небо Ісус Христос з волі Бога Отця зіслав Святого Духа на апостолів. Цей день вважається днем народження християнської церкви, бо апостоли, натхнені Святим Духом, пішли проповідувати по всій Землі радісну звістку про воскресіння Христа.



Свято Пасхи недалечко
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть,-
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками,-
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов"ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров'я
І щасливого життя.
Святість-це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.

Н.Б.Куфко

Писанки
Ввечері матуся нас чарує -
Писанки на виставку малює.
Віск черпає
Писачком із блюдця,
Її очі лагідно сміються.
Її очі
Світяться у ласці.
Квітоньки на писанці
Зірчасті,
А на другій -
Півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій
Олені і сарни,
На четвертій -
Рушничок прегарний...
Дивиться
І тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

С.Жупанин

Радісний надходить день
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень – дзелень,
Понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонце над селом,
Наче писанка, зійшло –
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.

Р.Завадович

Великодня гра
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, -
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, -
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.

М.Хоросницька

"Шкільний вісник"
Газета Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів "Шкільний вісник" Заснована 01.09.2006 р.
Засновник: учнівський колектив школи
Видавець: ресурсний центр
"Шкільний вісник" готували:
Агафонова Ольга Ігорівна,
Ціпан Наталія 11кл.,
Мелікова Фаїна 10 кл.,
Покотило Ольга 8-Г,
Циганець Наталія 8-В,
Клімова Євгенія 8-Б,
Ващик Оксана 8-А,
Воробей Юрій 7-В,
Поліщук Дмитро 7-Б,.