Шановні читачі нашої газети!
В сьогоднішньому номері нашої газети хочемо поділитися із вами перлинами поезій учениці 4 класу агротехнічного ліцею- інтернату Ковтун Оксани яка є членом "Літературної вітальні", керівником якої є кандидат філологічних наук, вчитель агротехнічного ліцею-інтернату Тетяна Іванівна Марцинюк.

Бажання
Я хочу до мами
До серця її
Щоб вона пригорнула
Й прошепотіла мені
Я люблю тебе , доню
Думкою з тобою завжди я
Думкою я біля тебе

Моїй матусі
Скільки є на світі мам
І дітей багато
Теж у мене є матуся
І до неї я горнуся
Скільки б років, не було
Я її любитиму
Як би бідно не жили ми
Я її проситиму
Будь зі мною ,мамо рідна
Давай жити в злагоді.

***
Сидить малий Тарас
В траві і творить диво
Складає віршики про долю.
Всміхається мрійливо
Краса навкруг аж серце завмирає
Природу рідну він зором відчуває
Він змалював усе це чудово:
В саду кує зозуля,cпіває соловей
І так спокійно і затишно йому
Душа від радості співає,
Усе в природі оживає.

***
Зустрілась осінь з річкою сьогодні
Які прекрасні в тебе береги.
Бурхливі води, сині повноводні
І верби п'ють водичку від снаги

Кружляють в танці жовті парашути
І мов кораблики спливають в далину
Їм тепле літечко іще не позабути
І не збагнути зимового сну.

Пустун вітрець над хвилями гуляє
У чистім небі осяйна блакить
Красуня осінь де не де ще виглядає
Ще луг її в обіймах зеленить.