Діяльність
бібліотеки окреслена не лише її історичним
минулим, але й сьогоденням. На її розвитку
відбулись ознаки минулої і теперішньої
політики. За весь період корегувалась
структура і функції бібліотеки, але завжди
залишилось незмінним основне її суспільне
призначення-служити людям, бути їм світочем
знань науки і
культури.
За
польської окупації у Березному було дві
семирічні школи :
одна - польська, друга – українська. Однак, в
останній – вживання рідної мови обмежувалось. Тому місцева
інтелігенція з дозволу властей 1928 році
організувала на власні кошти хату- читальню
і бібліотеку, які проіснували до 1938 року.
Спочатку хата була в оселі Клима Баранчука (його
доля склалась трагічно, за зв’язок з УПА
була винищена вся його родина), потім – в
оселі Ясковців. Всі члени “Просвіти “
відвідували хату – читальню.

На власні кошти
закуповували літературу, читали твори Т.Шевченка,
І. Франка, І. Котляревського та інших
українських письменників , передплачували
газети. По книжки потрібно було їхати до
Львова. Літературу здебільшого привозив
Павло Луцик.
Збирались
вечорами, читали вголос, співали пісні ,
адже “Просвіта” організувала прекрасний
хор.
Часто
виступали зі своїми піснями в клубі і на
сільських сценах і таким
чином, іноді заробляли гроші, які
витрачались на закупівлю нових книжок для
хати-читальні. Також організовували
аматорський драм-гурток і вечорами в хаті –
читальні проводили репетиції.
Згідно
Постанови бюро Рівненського обкому КП(б) У
наприкінці 1939 року було відкрито Березнівську районну бібліотеку.
Війна
1941-1945рр. Перервала плани бібліотечного
будівництва. Тільки в 1946 році бібліотека відновила свою роботу, яка знаходилась
по вулиці Андріївській в приміщенні
Укрдруку. Книжковий фонд був сформований за
рахунок подарунків читачів, надходжень з
інших бібліотек країни, зокрема
Полтавської області і
нараховував 8730 примірників книг.
Першими
працівниками бібліотеки були Смирнова
Надія Савелівна, Дубровська Раїса
Сергіївна, Луценко Раїса Миколаївна,
Лідерман Броніслава Єнівна, Батюк Ксенія
Михайлівна, Кравчук Дмитро Васильович .
Сільське
населення району обслуговувалось книгою
через хати- читальні, яких в 1949 році
нараховувалось – 17
В
наступні роки мережа бібліотек району
продовжує розширюватись. Починає зростати
книжковий фонд, кількість читачів,
поглиблюється зміст роботи та
вдосконалюються форми роботи з читачами.
Вже
на початку своєї
діяльності бібліотеки спрямовували
зусилля на допомогу ліквідації
безграмотності населення.
Книжковий фонд
становив – 8139 примірників
книг. З читачами проводились голосні читки, політінформації, огляди
літератури. Бібліотекарі, підвищуючи свій
професійний рівень
, відвідували районні семінари
культпрацівників, профспілкові семінари
На
кінець 1954 року в районі нараховувалась 31
бібліотека, в тому числі сільських – 18 , при
клубах – 10 , профспілкових – 3. Бібліотечний
фонд нараховував -
12600 примірників книг. Поступово зростає
книжковий фонд, кількість читачів,
вдосконалюються форми роботи з читачами.
Популярною
формою роботи з читачами були лекції,
голосні читання з
книг, газет та журналів,
бібліографічні огляди, тематичні та літературні вечори, вечори на
підприємствах, установах, організаціях.
В
1955-1960 рр. Була покращена кадрова база району.
Частина працюючих, які не мали спеціальної освіти почали її
здобувати , навчаючись заочно в спеціальних учбових закладах. На роботу прибували
випускники Дубнівського культурно-освітнього
училища.
В 1962 році бібліотека переведена в нове
приміщення по вул.Київській, 10 ( де
зараз знаходиться
музей). На першому поверсі працювала дитяча
бібліотека, на другому – районна
бібліотека , які знаходились до 1977 року.
60-70 роки були періодом інтенсивного
розвитку бібліотек. З висоти сьогодення
саме цей період вважається найбільш
заідеологізованим. Вся робота бібліотек
проводилась під гаслом ленінських ідей,
рішень партійних та комсомольськихз’їздів, відповідне тематичне
забарвлення мали і масові заходи.
Серед
форм і методів пропаганди книги перемагали
ленінські суспільно-політичні читання,
місячники пропаганди галузевої літератури,
вечори-зустрічі з делегатами з’їздів КПРС
та ВЛКСМ , передовиками соціалістичного
змагання, ударники комуністичної праці.
З
березня 1976 року в районі почалася
централізація бібліотечної мережі, яка
сприяла підвищенню якісного рівня
обслуговування читачів, більш повного задоволення їх запитів та
потреб на основі оптимального і
раціонального використання єдиного фонду
ЦБС
Мережа
Березнівської ЦБС нараховувала – 45
бібліотек, з них 2- районних, 3- міських і 40-
сільських бібліотек – філій, з
бібліотечним фондом – 463295 друкованих
видань та інших носіїв інформації. Ними
користувалось –48552 читачів. Книговидача
становила – 1019424 примірників літератури,
відвідування – 416445. році районну бібліотеку було переведено
в приміщення, яке знаходилось по вул.Корецькій
,4.
Успішному
розвитку фондів, активному їх використанню
, сприяла діяльність новостворених
відділів комплектування і обробки
літератури, організації і використання
єдиного фонду, основними напрямками якого було вивчення якісного складу фондів,
забезпечення планового, профільного його
розвитку, координації комплектування,
залучення додаткових коштів з метою
поповнення книгозбірень новою літературою.
Бібліотечні
фонди поповнювались літературою з
Рівненського бібколектора, книжкового
магазину “Книга – поштою”, збільшенню них
сприяло залучення коштів з культфондів
колгоспів і радгоспів. Вся література, яка
надходила до ЦБА оброблялася у відділі
комплектування та обробки
літератури і розприділялася по бібліотеках-філіях і структурних
підрозділах системи .

Відділ
організації та використання єдиного фонду
систематично організовував тематичні добірки
літератури на допомогу
навчальному процесу,
які передавалися з однієї бібліотеки-філіалу
в іншу по- кільцевій пошті. Індивідуальні
запити читачів – вчителів виконувались
через МБА.
Період
1985-1990 рр. відзначився перебудовними
процесами в усіх напрямках діяльності
бібліотек. Покращилась матеріально –технічна
база. Березнівська ЦБС в 1988 році
нараховувала – 45 бібліотек-філій з
бібліотечним фондом 536515 примірників творів
друку, читачів – 36854, книговидача становила
– 696163, відвідування – 226977. Першими в
області серед центральних районних
бібліотек Березнівська ЦРБ в 1988 році
запровадила платні послуги, такі як гурток
в’язання “Чарівниця”, вивчення іноземної
мови, машинопису, продаж літератури з
обмінним фондом. Ініціатором стала
директор ЦБА Надія Іванівна Кучерук .
Робота по впровадженню платних послуг
розпочалась, насамперед , з покращення
матеріально-технічної бази ЦРБ, створення
затишку у бібліотеці, сприятливих умов для праці і відпочинку.