У 1979 році Міністерство культури України підписало наказ про створення Березнівського державного краєзнавчого музею як філіалу обласного краєзнавчого музею. Протягом двох років створювалась експозиція музею, збирались експонати.
9 травня 1981 року відбулось відкриття музею. Першим директором закладу працював нинішній голова Березнівської районної ради Юрій Костянтинович Мірчук.
Будинок в якому знаходиться музей є пам"яткою історії і архітектури початку 20 сталіття. Він був побудований в 1902-1903 роках на кошти польського поміщика Михайла-Марека Малинського.
2001 році Березнівський краєзнавчий музей відзначив свій двадцятирічний ювілей.
В музеї працюють відділи народознавства та історії.
Екснозиція відділу народознавства розповідає про ремесла, промисли, основні заняття, побут, одяг, головні убори, взуття жителів Березнівського Полісся в минулому (більшість експонатів датовано кінцем 19- початку 20 століття).
Українці - народ стародавньої землеробської культури. Землеробство було основним заняттям поліщуків. Вирощували жито, пшеницю, овес, гречку. В експозиції музею представлено тяглові орні знаряддя - плуг, рало, соха; ручні знаряддя - сапи, заступи; знаряддя для молодьби врожаю - палиці, ціпи; знаряддя народного млинарства - жорна, зернотертки, ступа. В побуті українського села значне місце займав глиняний посуд: миски, тарілки, баньки, горщики, глечики та інше. Для поліської кераміки характерні поливані і неполивані вироби, часто розписані хвилястими і прямими лініями. На сьогоднішній день гончарство на Березнівщині відроджується. В м. Березне живе і працює гончар Віктор Андрощук, який є майстром сучасного декоративно - прикладного мистецтва і займається чорнодимною керамікою. В музеї часто організовуються його персональні виставки.

Важливим лісовим промислом на Поліссі було бортництво, тобто утримання і розведення бджіл в "живих вуликах" - спочатку в природніх, а пізніше і в штучних дуплах. Такий вулик називається бортю (експонується в музеї). Поширеними промислами були мисливство і рибальство. Річка Случ з її притоками багата на рибу, а ліси - на диких звірів та птахів. В експозиції музею представлено фотографії мисливців (кінця 19 століття), чучела тварин, птахів.

З давніх - давен на Поліссі розвинені різні деревообробні промисли: бондарство - виготовлення цебрів, діжок, мірок, балій та ін., стельмашство - виготовлення саней та возів. Розвивались деревообробні ремесла: теслярство ( будівництво храмів, житла, господарських будівель з дерева, яке подекуди одходилось беж жодного цвяха); столярство - (виготовлення дверей, вікон, хатнього начиння- столів, лавок, скринь). В музеї демонструється столярний станок (механічний), знаряддя праці теслів та столярів.
Помітне місце серед деревообробних промислів та ремесел Полісся посідало плетіння з кори дерева (берези або липи), а також з лози. Плели коробки - сівалки, кошелі для збирання грибів та ягід, козуби, сумки тощо. На Поліссі було відоме також плетіння з лика взуття - так званих личаків.
Поширеним жіночим промислом на Поліссі було ткацтво. Цей промисел базувався на переробці сировини. Наявної у власному господарстві - льону, коноплі, вовни. Вважалось, що кожна жінка обов"язково повинна вміти виконувати ткацькі роботи. В експозиції музею представлений ткацький верстат, зразки волокна (льону, коноплі, вовни), коловертку, зразки тканого полотна, гребінки, веретена, терниця.
На сьогоднішній день ткацтво на Поліссі є ремеслом, яке відроджується. Займаються ткацтвом у селі Балашівка, Яцьковичі, Бистричі, Голубне, Більчаки Березнівського району. Жінки в цих селах, крім полотна виготовляють рушники, скатертини, рядна, коврики, мішки-сінники.
Окремою експозицією в музеї представлено народний одяг та взуття Березнівського Полісся. В народному костюмі населення Полісся збереглися давні реліктові, можливо праслов"янські риси - суцільно кровні поликові сорочки, прикрашені по всьому рукаві та поликам вишивкою хрестиком або гладдю намітки, сорочки, постоли.
Цікавість у відвідувачів викликає інтер"єр селянської хати кінця 19 століття.
Відділ історії краєзнавчого музею розповідає про історію нашого краю в минулому. Відвідувачам музею пропонується оглядова екскурсія "Березнівщина в давнину" та тематичні екскурсії:
"Березнівщина в далекому минулому" (первісно-общинний лад, середньовіччя).
"Наш край в роки 1Світової війни"
"Наш край за часів Речі Посполитої (1921-1939)".
"Березнівщина в роки 2 Світової війни".
"Наші земляки в Афганістані".
Про найдавніший період в історії Березнівщини розповідають пам"ятки археології періоду бронзи (кам"яні та крем"яні сокири, молотки, ножі, наконечники) та періоду давньоруської держави (вироби давньоруських гончарів). В експозиції музею представлені фрагменти збруї, металевий меч, речі козаків (датовані 15-16 століттям), які були знайдені на території району.
В 16 столітті Березне (до 1700 року називалось Андріїв) отримало магдебурзьке право. Збереглись фотографії міських воріт 16 століття.
На початку 20 століття спостерігається швидкий розвиток економіки на Березнівщині. Було побудовано паперову фабрику на річці Случ, винокурний завод в місті Березне, цегельний завод а місті Березне, два парових млини, костел, православну церкву, синагогу. Про соціально- економічний розвиток району розповідають експонати краєзнавчого музею (речі, фотографії, документи та інше).
Про мужність та героїзм наших земляків проявлених на фронтах 1 Світової війни розповідають іменні подяки, нагороди, іменна зброя виставлені в експозиції музею.
За Ризьким мирним договором 1921 року Березнівщина у складі західної частини Волині відійшла до Речі Посполитої. Березнівський район був прикордонним районом, за яким проходив кордон із Радянською Україною. Цей період в історії нашого краю характеризують цінні документи, фотографії, побутові речі, стародруки що належали зруйнованій Різдво-Богородичній церкві, та ікони римо-католицікого костелу.
Показано діяльність на Березнівщині "Просвіти" - громадської організації, яка за часів польської окупації пропагувала українську мову, займалась популяризацією українських звичаїв та обрядів.
Окремий розділ музейної експозиції присвячений подіям 2 Світової війни. В роки 2 Світової війни на Березнівщині діяли радянські партизанські загони І. Шитова, М. Медвєдєва; загони "Поліської Січі" та Української Повстанської Армії. В селі Бистричі Березнівського району народився організатор та командир "Поліської Січі" Тарас-Бульба Боровець. Про тяжкі роки німецької окупації , діяльність повстанських загонів УПА та радянських партизанських загонів розповідають документи, нагороди, фотографії, особисті речі, фрагменти зброї. Особлива цінність музею - виставка військових та трудових нагород жителів Березнівського району.
Окремий розділ експозиції музею присвячений землякам, які загинули під час бойових дій в Афганістані.
В експозиціях музею також висвітлюється життя та діяльність відомих людей, що народились на Березнівщині. Це перший космонавт Польщі Мирослав Герма шевський, письменник Андрій Кондратюк, командувач "Поліської Січі" Тарас-Бульба Боровець.
На сьогоднішній день в фондах Березнівського краєзнавчого музею нараховується понад 5 тисяч експонатів основного фонду і близько 5 тисяч експонатів допоміжного фонду, які є складовою частиною Національного фонду України.
До найцікавіших експонатів музею відносять стародруки 17 століття (Євангеліє), археологічні знахідки: бронзовий кельт 2 тисячоліття до нашої ери, козацький бойовий меч (15-16 століття), зброя періоду 1 Світової війни, меблі кінця 19 століття.
Музей має гарну нумізматичну колекцію, колекцію нагород (серед них 3 ордени Леніна), археологічну колекцію. Є дуже гарні етнографічні експонати (серпанкові намітки та сорочки).

Згідно річних та поточних планів музеєм проводиться науково-дослідна, збиральницька, фондова, експозиційна, просвітницька робота. Постійною є робота в архівах, наукових бібліотеках, опитування старожилів району, співпраця із громадськими організаціями ("Просвіта", "Конгрес української інтелігенції"), участь в наукових конференціях. Результати досліджень та музейні новини висвітлюються на сторінках газети "Надслучанський вісник", (рубрика "Із криниці літ"), місцевому радіомовленні. Працівники музею є співавторами книг: "Березнівщина - поліський край", "Легенди та перекази Березнівщини". Музей має власну сторінку в Інтернеті.
Музей співпрацює із каналом телебачення "Рівне-1" по висвітленню визначних історичних місць Березнівщини в телепередачі "Провінційні історії".
Працівники музею беруть участь у виховних заходах, тематичних вечорах навчально-виховних закладів міста, у шкільних методоб'єднаннях вчителів історії, народознавства. Екскурсії в музеї проводяться згідно домовлень і угод з навчальними закладами району. Періодично музеєм проводяться благодійні акції, кошти від яких передаються дітям-сиротам, та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Один із залів музею відведено під виставки сучасного декоративно-прикладного мистецтва. Щороку відвідувачів приваблюють виставки майстрів та народних умільців, організовуються художні виставки (місцевих художників а також із інших регіонів України), виставляються роботи вихованців дитячої художньої студії, проводяться персональні виставки майстрів та народних умільців різних жанрів сучасного декоративно-прикладного мистецтва: виставки гончарства (чорно димна кераміка), лозоплетіння, ткацтва, інкрустація дротиком та соломкою, різьба по дереву, чеканка, флористика (робота із тополиним пухом). Роботи майстрів Березнівського району неодноразово демонструвалися за межами району та області. Одинадцять із них виставляли свої поботи в палаці "Україна" м. Київ на виставках організованих в рамках 1 та 2 Всеукраїнських оглядів народної творчості.

Виставковий зал музею. Виставка живопису художника О.Власюка

Виставка " Храми та собори України "

---