Творчо і результативно працює вчитель-методист Березнівської ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Іванова Надія Андріївна.
Основним завданням в роботі вчительки є прагнення не загубити жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім'єю, школою.
Тому вона постійно працює над розвитком особистості через знання, уміння, навички шляхом дослідження, пошуку, творчості, потребу дитини у самоутвердженні.
На уроках і в позаурочний час її учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребу розумового напруження, винахідливості.
Творчість вчительки з використанням досвіду новаторів педагогічної ниви Ш.О. Амоношвілі, С.П. Логачевської, Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова, Л.В.Занкова дає можливість використовувати активні форми роботи з учнями різного рівня розвитку.
Понад десять років Іванова Н.А. впроваджує диференційоване навчання.
Суть досвіду полягає в тому, що клас умовно ділиться на три динамічні групи (учень з усіх предметів може перебувати в різних групах). Перехід з однієї групи в інші відбувається на певному рівні опанування матеріалу. Це створює в колективі атмосферу товариськості, взаємодопомоги, доброзичливості. Різноманітні способи і прийоми диференціювання умовно поділяються за складністю завдань і за самостійністю їх виконання.
Диференціювання за складністю завдань дозволяє перейти на більш високий ступінь пізнання. У процесі диференціювання за самостійністю пропонуються учням вправи однакової складності, незалежно від рівня їхньої підготовки.
Так до завдань дітям І групи вказується мета, а шляхи її досягнень школярі шукають самостійно. Учням ІІ групи дається підказка, з чого почати, на що звернути увагу та інше. З дітьми ІІІ групи детально аналізується послідовність мислительних операцій, необхідних для виконання завдань. Причому, підказки для ІІ-ІІІ груп дітей поступово зменшуються. Диференціювання використовує Іванова Н.А. в чотири етапи. Діти самі визначають, якої групи завдання їм вибирати.
Наприклад.

	1 варіант	2 варіант	3 варіант
І етап	Основне завдання	Міра допомоги	Працюють з учителем
ІI етап	Творче завдання	Основне завдання	Міра допомоги
ІІІ етап	Цікаве завдання	Творче завдання	Основне завдання
ІV етап		Спільне завдання

Диференційовані завдання, які пропонуються на уроках мови. Фрагмент уроку при вивченні теми: "Велика буква в прізвищах, іменах і по батькові".
Після вивчення алгоритму - коментоване письмо

	1 варіант	2 варіант	3 варіант
І етап	Вставити пропущені букви	Виконання завдань за зразком	Користуючись алгоритмом виконати завдання за допомогою вчителя
ІI етап	Виписати з преси прізвища, імена, по батькові	Вставити пропущені букви	Виконати завдання за зразком
ІІІ етап	Скласти речення зі словами	З преси виписати прізвища, імена, по батькові	Вставити пропущені букви
ІV етап	Виконують всі (дає пастку). Гра "Відшукай помилку"

"Щоб зберегти землю, треба її полюбити, щоб полюбити, треба пізнати. Пізнавши - неможливо не полюбити" - так сказав співець природи М.Пришвін.
Берегти, любити, пізнавати природу вчить дітей у початкових класах вчителька Соснівської гімназії Усач Ірина Дмитрівна.
Вчителька використовує всі можливості, щоб посіяти в серцях школярів зернятка любові до природи. Виховання любові до природи рідного краю проходить на уроках ознайомлення з навколишнім, читання, української мови, художньої праці, класних годинах.
Молодші школярі систематично ведуть спостереження за оточуючою їх рідною природою і працею людей. В ході спостережень вчитель викликає у дітей радість, здивування, захоплення, замилування рідною природою. "Щоб зберегти землю, треба її полюбити, щоб полюбити, треба пізнати. Пізнавши - неможливо не полюбити" - так сказав співець природи М.Пришвін.
Берегти, любити, пізнавати природу вчить дітей у початкових класах вчителька Соснівської гімназії Усач Ірина Дмитрівна.
Вчителька використовує всі можливості, щоб посіяти в серцях школярів зернятка любові до природи. Виховання любові до природи рідного краю проходить на уроках ознайомлення з навколишнім, читання, української мови, художньої праці, класних годинах.
Молодші школярі систематично ведуть спостереження за оточуючою їх рідною природою і працею людей. В ході спостережень вчитель викликає у дітей радість, здивування, захоплення, замилування рідною природою. Під час екскурсій Ірина Дмитрівна виховує любов до рідної природи, почуття прекрасного, формує навички правильної поведінки на лоні природи. Діти спостерігають за змінами в живій і неживій природі. Визначають, що з приходом весни сонце піднімається вище, світить яскравіше. Небо стало синім, на ньому з'явилися гарні купчасті хмари. Сніг залишився лише у ровах та низах. Біжать струмки. Вчителька допомагає дітям дібрати відповідні епітети, порівняння: сонечко ясне, тепле, променисте, ласкаве, усміхнене, струмок дзюрчить, дзвенить, співає, з весною розмовляє, гомонить.
Вчителька звертає увагу дітей на те, які нові кольори з'явилися у природі порівняно із зимою. Ген удалині зеленіє озимина, ліс прозорий, а вже з'явилися нові відтінки: жовтуватим серпанком сережок вкрилися верба і ліщина; вільха здається фіолетовою; ледь зеленіють стовбури осик; неподалік стоять темно-зелені ялини. На деревах з'явилися бруньки, ліс розбудила весна. Вона принесла перші весняні квіти: проліски, сон-траву. Які гарні, ніжні, водночас сміливі ці рослини. Тільки-но зійшов сніг, а квітка вже розцвіла, прикрашає ліс, приносить людям радість.
На жаль, не всі це розуміють, доповнює вчителька, є й такі, хто приходить до лісу не милуватися красою, а нищити її. Вони наривають цілі оберемки квітів. Від цього природа стає біднішою. Хто ж хоче і удома милуватися лісовими квітами, нехай збере їх насіння і висіє біля свого будинку в затінку дерев чи кущів.
А ось подивіться, які гарні метелики літають над ранньоквітучими рослинами, продовжує Ірина Дмитрівна. Тут можна побачити бджіл, джмелів.
Вчителька привертає увагу дітей поспостерігати за цими комахами: як вони перелітають з квітки на квітку; якого кольору в них крила, чи є в них візерунки, що вони нагадують; чи легко помітити метелика, який склав крила. І нарешті пропонує запитання щодо певної ситуації: як ти вчиниш, коли побачиш гарного метелика? Чому не можна ловити метеликів?
Учні Ірини Дмитрівни знають і пам'ятають, що рослинний світ нашого краю різноманітний.
Хлопчики й дівчатка називають багато лікарських рослин і характеризують їхні властивості, розповідають про дерева і кущі, із захопленням повідомляють, що калина - це кущ. Вона гарна в усі пори року. Весною оздоблена квітами, восени і взимку - червоними ягодами. Калина - як наречена, як весна-красуня. Скільки легенд, пісень і віршів складено про калину. Калина оспівується в таких піснях: "Ой єсть в лісі калина", "Ой у садочку біля калини", "Ой у лузі калина стояла", "А калина не верба" та ін.
Люблять і шанують калину на Україні. Нею прикрашають весільний коровай. Калинові ягоди гарні ліки від багатьох хвороб: кашлі, ангіні. Кора має лікувальні властивості. Калина лікує тіло і душу. Біля кожної української хати має бути посаджена калина.
А верба, здається, звичайне собі дерево,розповідає Оленка. Дерево стало символом нашого народу. Багато виробів із верби. Козаки мали вербові ложки. Вони були їхнім підтвердженням - що він є козак. Криницю завжди копають під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте. В піснях оспівана Т.Шевченком верба.
Усач Ірина Дмитрівна прищеплює дітям любов і до птахів, які живуть у наших лісах, особливо зимуючих птахів.
Найбільше задоволення приносить школярам творча праця. Приміром, дослідити: годівнички яких конструкцій найбільш подобаються пернатим? Яким кормам віддають перевагу ті чи інші пернаті. Педагог привчає дітей допомагати птахам, які потрапили в біду.
На уроках, і в позакласній роботі Ірина Дмитрівна прагне створити таку атмосферу, щоб молодший школяр не був пасивним споживачем готових знань, а прагнув до власних відкриттів. Дитина молодшого шкільного віку любить малювати, конструювати, фантазувати. Для Ірини Дмитрівни кожен учень - це особистість і вчителька створює сприятливі умови для розвитку, становлення індивідуальності. Кожне заняття, чи то урок читання, художньої праці, довкілля дає дитині право на пізнання свого життєвого світу, на самостійний вибір об'єктів вивчення, способів своєї діяльності. Саме такі заняття сприяють особистісно орієнтованому навчанню і вихованню. На уроках вчителька використовує загадки, народні прикмети, прислів'я, зібрані школярами. Ірина Дмитрівна екологічне виховання спрямовує на вироблення навичок правильної поведінки дітей у природі. Вони із задоволенням засвоюють, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, забирати малят звірів, пташенят. Ходити слід стежками, щоб не витоптувати рослин і не нищити дрібних тварин. На уроках вчителька використовує репродукції пейзажних полотен художників І.Левітана "Золота осінь", "Весна", "Велика вода", В.Полєнова "Золота осінь", О.Пластова "Перший сніг", І. Шишкіна "Зима", "Осінь" та інші. Необхідність мистецьких творів зумовлена їх величезною пізнавальною й естетичною цінністю. Ознайомлення з пейзажними картинами великих майстрів сприяє розвитку естетичного смаку, пробуджує бажання і розвиває уміння дітей розповісти про цю красу. Висловити враження від пейзажного полотна допомагають запитання:

Який настрій викликає у вас картина?

Які фарби використав художник, щоб передати цей настрій?

Чому автор сам так назвав картину? Краще сприйняти твір живопису допомагає прийом введення в уявну ситуацію, який практикує вчителька, пропонує дітям порівняти зображення на картині з пейзажем, який вони спостерігають у природі. На уроках мови діти пишуть твори-мініатюри про берізку, пролісок, барвінок. На екскурсіях діти збирають природний матеріал (шишки, жолуді, листя, гілочки) з якого виготовляють композиції "Гриби", "Білочка", "Осіннє дерево", "Метелики", "Квіти" та інші. Ознайомлюючись із історією свого селища, вчителька мандрує з дітьми мальовничими стежками Княжної гори та Соколиних гір, школярі піднімаються на руїни Губківського замку. І перед кожною дитиною оживає історія в її легендах та переказах. У ході бесід, екскурсій, спостережень на уроках і в щоденному спілкуванні Ірина Дмитрівна вчить дітей бачити прекрасне, виховувати любов до рідної природи вслухатися в різноманітні звуки-щебетання птахів і шепіт колосків, дзюрчання струмочка і стукіт дятла, бджолину арфу під дзижчання джмеля. Усач Ірина Дмитрівна - висококваліфікований педагог, обізнана зі шляхами розвитку сучасної освіти, освітніми технологіями. Вчителька допомагає учням визначити своє ставлення до світу і знайти своє місце в ньому. Вона постійно перебуває у творчому пошуку, охоче ділиться досвідом своєї роботи. Її поважають колеги, батьки, люблять діти.