Ефективність розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики значною мірою залежить від того, наскільки вони активно працюють на уроці і дома.
Адже навчання - це праця активної взаємодії вчителя й учня, коли активізується пізнавальна діяльність учнів і створюються умови для розвитку їх здібностей.
Пізнавальна активність учнів активізується, наприклад, створенням проблемної ситуації за допомогою вступної бесіди, оригінального запитання, цікавого досвіду, малюнку. Найбільша роль у розвитку творчої активності учнів належить фізичному експерименту, в ході якого учні вчаться спостерігати явища; визначати умови їх питання; якісно і кількісно їх оцінювати причинно-наслідкові зв'язки між ними, робити самостійні висновки.
Як показують спостереження за учнями, бесіди з ними, учнівська творча експериментальна діяльність перебуває нині на низькому рівні. Причиною цього насамперед є:

обладнання кабінетів фізики сучасної школи перебуває в катастрофічному стані;

переважна більшість творчих експериментальних робіт учнів носить репродуктивний характер, що не дозволяє учням розвинути і реалізувати потенційні дослідницькі задатки;

учні не мають достатніх умінь та навичок творчої роботи, що є в основному, наслідком двох перших пунктів;

домашні завдання здебільшого є стандартними (вивчити параграф, розв'язувати завдання з права тощо).
За таких умов приділяю якомога більшу увагу експериментальним завданням творчого характеру (експериментальні задачі, досліди, спостереження), виконання яких можливе в домашніх умовах з використанням найпростіших підручних засобів, вчу учнів самостійно розробляти план експерименту і виконувати роботу за цим планом.
На уроці працюю над підвищенням рівня творчої активності учнів. Це суттєво впливає на дотримання структури учнівської експериментальної роботи відповідно до структури експериментального методу наукового пізнання.
У наш час найефективніша така система експерименту, в якій методи і прийоми відображають сучасні методи пізнання, а обладнання дасть змогу:

відтворювати досліди, що становлять основу фізичної науки;

встановлювати найважливіші кількісні закономірності й вимірювати основні фізичні величини;

показувати принципово важливі практичні використання фізичних явищ.
Прагну вчити дітей фізики не тільки для того, щоб вони пізнали світ, а й навчилися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитися до будь-яких аргументів, висувати гіпотези і перевіряти їх на практиці. Досягти цього можна, використовуючи різноманітні сучасні інтерактивні техніки, а саме: експериментальну роботу, дискусії у малих і великих групах, рольові ігри, творчу роботу, вирішення проблемних ситуацій.
Пропоную систему експериментальних робіт творчого характеру для учнів 7-11 класів.
7 клас
1. Визначити середню товщину аркуша паперу підручника фізики та середній об'єм краплини води.
Обладнання: лінійка, шприц, піпетка, посудина з водою.
2. Оцінити масу краплини води, яку вміщує чайна ложка.
Обладнання: чайна ложка, піпетка, посудина з водою.
3. Оцінити густину господарського та туалетного мила (кусок правильної форми).
4. Дослідити залежність деформації гумового шнура за незмінної сили від:
а) початку довжини шнура;
б) площі перерізу кількості гумових ниток.
5. Оцінити у скільки разів відрізняється мінімальна та максимальна сила, яку можна розвивати при різанні матеріалу ножицями. Прикладена до ножиць сила в обох випадках однакова.
6. Оцінити, в скільки разів отримує виграш в силі учень, піднімаючись по східцях з першого поверху на третій.
7. Дослідити, чи залежить відштовхувальна сила від глибини занурення тіла в рідину та форми тіла. Обладнання: шматок пластиліну, гумова нитка, посудина з водою.
8. Використовуючи умови плавання тіл, порівняти середню густину олівця та води.
Обладнання: олівець, лінійка, посудина з водою.
8 клас
1. Розміркуйте кількість теплоти, яку віддасть оточуючому середовищу окріп, налитий в посудину при охолодженні до кімнатної температури.
2. Запропонуйте спосіб визначення маси склянки, використовуючи рівняння теплового балансу. Обладнання: склянка, окріп, термометр.
3. Скільки лампочок, розрахованих на напругу 13,6 В (або 6,3 В), необхідно з'єднати послідовно, щоб виготовити ялинкову гірлянду для роботи в електромережі з напругою 220 В.
4. Переміщення повзунка реостата супроводжується іскрінням, тому їх застосування у вибухонебезпечних середовищах заборонено. За цих умов використовують рідинні реостати. Запропонуйте схему і поясніть принцип дії такого реостата.
5. Оцініть ККД електрочайника при нагріванні води від кімнатної температури до кипіння. Обладнання: електрочайник з відомими паспортними даними, посудина з водою, кімнатний термометр, годинник.
6. Потерти магнітом сталеву голку. В корковій пробці зробити невеликий жолобок для голки і покласти її на воду. Пояснити спостережуване явище.
7. Щоб охолодити склянку чаю, доводиться чекати. Поясніть, коли чай охолоне швидше: якщо спочатку почекати, а тоді вкинути цукор, чи навпаки, вкинути цукор і чекати. Побудуйте графік залежності температури від часу для обох випадків.
9 клас
1. Запропонуйте спосіб визначення прискорення руху тіла біля поверхні Землі.
2. Визначте жорсткість гумової нитки.
Обладнання: гумова нитка, лінійка, нитка, сірникова коробка, монети 5 коп. (маса 4,5)
3. Дослідіть залежність значення кута ковзання сірникової коробки з похилої площини від розміщення коробки.
4. Запропонуйте спосіб визначення максимальної швидкості, яку ви можете надати сірниковій коробці "щиглем".
5. Визначте центр маси трикутника (пластини правильної форми) і встановіть, на перетині яких ліній (бісектрис, медіан чи висот) він знаходиться.
6. Встановіть, як залежить кут від частоти обертання конічного маятника (кут при вершині в точці підвісу).
7. До середини гумової нитки, розміщеної горизонтально, підвісили вантаж. Встановіть залежність сили пружності, що виникає в нитці, від утвореного частинами нитки кута.
8. Оцінити втрату енергії м'яча при падінні на підлогу з деякої висоти:
а) внаслідок одного удару;
б) внаслідок ударів.
10 клас
1. Запропонуйте спосіб визначення атмосферного тиску, застосовуючи закон Бойля-Маріотта.
Обладнання: пластикова пляшка з водою, пластилін, лінійка, трубочка для коктейлю (соломина).
2. Визначте границю міцності тонкої нитки.
Обладнання: нитка, олівець, лінійка, пластикова пляшка з водою, мензурка.
3. Визначити масу водяної пари в своїй кімнаті, знаючи температуру повітря в ній і відносну вологість повітря (з прогнозу синоптиків). Обладнання: мірна стрічка, таблиці залежності тиску та густини насиченої пари від температури.
4. Оцініть діаметр вольфрамового дроту у лампочці розжарювання. Обладнання: лампочка з прямою ниткою розжарення, лінійка.
5. Електрична праска складається з двох послідовно з'єднаних спіралей, паралельно до одної з яких під'єднана сигнальна лампочка. Використовуючи паспортні дані праски і лампочки, визначте опори спіралей.
6. Дослідіть, як змінюється яскравість свічення електролампочки при вмиканні праски.
7. Оцініть масу нікелю на одному з виробів (ніж, ложка, каструля). Товщина шару нікелю на побутових приладах 40-50 мм.
11 клас
1. Маючи в розпорядженні черевик зі шнурівками, запропонуйте спосіб визначення площі поверхні за відомою частотою пульсу. Оцініть площу поверхні вашої парти і порівняйте зі значенням, виміряним за допомогою лінійки.
2. Опустіть олівець у порожню чашку, торкнувшись кінчиком олівця середини дна. Спрямуйте погляд на край дна, доливаючи в чашку воду, спостерігайте за змінами. Використовуючи лінійку, оцініть значення показника заломлення води.
3. Нагріваючи лезо бритви над полум'ям (користуючись пінцетом), спостерігайте за змінами його поверхні. Поясніть спостережувану картину.
4. Зробіть невеликий отвір в аркуші непрозорого паперу і розмістіть його між оком і лампою. Поясніть результати спостережень. Як залежить спостережувана картина від розмірів отвору та зміни відстані між оком та отвором?
5. Покладіть на дно тарілки дзеркало, налийте один-два сантиметри води і спрямуйте сонячне проміння на дзеркало. Опишіть спостережувальне явище на вертикальній стіні, розміщеній на відстані 60-90 см. від тарілки.
Запропонована система експериментальних робіт-один із найкращих засобів засвоєння якості знань учнями.
Класні та домашні лабораторні роботи й експерименти розвитку особистих дослідницьких здібностей школярів. Для розвитку творчих надбань учнів на уроках фізики розвиваю дивергентне мислення, тобто знімаю всяке обмеження, ставлю запитання ширше, загальніше, конкретніше. Учні вчаться розглядати явища з різних точок зору, тобто переключатися з абстрактної моделі на реальну ситуацію. Насамперед, розвиваю в учнів уміння вигадувати: що станеться, якщо зникне сила тертя? Що буде, якщо щезне сила тяжіння? Оскільки на уроці на такі експерименти годин майже немає, то основною формою цих завдань є письмові твори, оповідання, казки, вірші, загадки. Спостереження свідчать, що учням подобаються завдання такого типу, вони збуджують інтерес до вивчення фізики, змушують учнів проявляти індивідуальність (бо оцінюються оригінальність відповідей, уміння побачити те, що не зуміли побачити інші). Застосування дивергентного мислення стимулює пізнавальну самостійність учнів, що і є проявом творчого мислення. Учитель може керувати пізнавальною діяльність учнів за допомогою проблемно-програмованих завдань, переходити з нижчого рівня складності на вищий (у разі потреби практикують і зворотний процес). При такому підході учень має можливість зрозуміти логіку матеріалу, який вивчається. Якщо школярі поступово виконують кроки у розв'язанні тієї чи іншої проблеми, відкидаючи нераціональні дії, неправильні твердження, помилкові припущення, то в кожній різнорівневій групі активно працюватимуть не тільки сильні, а й учні з недостатнім рівнем знань.
У 7-8 класах практикують один із інноваційних методів-інтерв'ю із запитаннями такого характеру "Чому?", "Для чого в житті використовують?", "Чи корисно це для людини?", "Ваша думка відносно цього питання?" Якщо виникають складності, діти звертаються до додаткових джерел. Таким чином, готую учнів до опрацювання різних джерел інформації і вже у 9-11 класах школярі вчаться користуватися додатковою літературою, висловлювати своє бачення тієї чи іншої теми. Цьому може допомогти складання таблиці:
Теза, твердження Інформація з підручника Інформація з довідкової літератури Як про це повідомляється в газетах, журналах Для чого це потрібно?
Узагальнюючи зібраний матеріал з тієї чи іншої теми, діти пишуть науково-дослідницькі роботи, які у свою чергу, формують культуру мовлення школярів, активізують навчально-пізнавальну діяльність. Досить результативним є проблемне навчання фізики. Це коли усі засоби і методи навчання, що їх використовує вчитель, спрямовані на те, щоб залучити учнів до самостійного усвідомлення нового матеріалу. За таких умов учитель не подає учням відповідної інформації, а керує їхньою пізнавальною діяльністю.
Експериментальні творчі роботи можна використовувати для створення проблемних ситуацій. Наприклад: "Чому, коли ми ступаємо босими ногами на гострі камінці, біль більше відчуваємо на березі, ніж коли зайдемо у воду?" (7 клас, ставимо запитання після вивчення архімедової сили). Таким чином, намагаюся розвивати творчі здібності учнів на уроках фізики. Удосконаленню форм і методів такої роботи немає меж. А маленьке відкриття дитини, вогник в учнівських очах, їхні небайдужі обличчя, любов до предмету, повага до вчителя. Їхня радість при досягненні успіху - то найкращий стимул для моєї роботи вчителя.