Урок 1. Не можна керувати значущими процесами. (Чим складніша зміна, тим менше ми можемо на неї впливати).
Урок 2. Зміна - це подорож, а не схема. (Зміна нелінійна, перевантажена непевністю і захопленням, а часом і нестерпна).
Урок 3. Проблеми - наші друзі. (Проблем не уникнеш, і ми не можемо вчитися без них).
Урок 4. Бачення та стратегія планування прийдуть згодом. (Незріле бачення і планування навпомацки).
Урок 5. Індивідуалізм та колективізм повинні мати однакову силу. (Немає єдиного вибору між ізоляцією та колективним мисленням).

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.
Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. Школа потребує вчителя-майстра, вчителя-професіонала, який володіє знаннями педагогіки і психології, має необхідні вміння для здійснення ефективного управління колективом та навчально-виховним процесом.

Мета:
- Формування досвіду творчої діяльності педагогів в процесі реалізації науково-методичної проблемної теми
- Конструктивне опрацювання змістового, процесуального, діагностичного компоненту освітньої моделі
- Побудова особисто пристосованого змісту нововведення з огляду на власний досвід та науково-методичне забезпечення
- Розробка модифікованої адаптованої моделі впровадження проблемного питання

Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 310 від 20.08.1993 р. зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 419 від 01.12.1998 р., "педагогічні звання "вчитель-методист", "викладач-методист" присвоюються педагогічним працівникам, які мають ... власні педагогічні розробки, що пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами відповідного рівня".
Матеріли педагогічних працівників Київської області проходять науково-методичну експертизу в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів: аналізуються фахівцями - працівниками кафедр і навчально-методичних кабінетів та розглядаються на засіданні науково-методичної ради.

Методична робота з педагогічними кадрами навчальних закладів проводилась згідно з планами відділу освіти, навчально-методичного центру, у відповідності з наказом відділу освіти №69 від 06.06.2003 року "Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними працівниками навчальних закладів у 2003/2004 навчальному році", структурою та циклограмою методичної роботи з керівними кадрами та педагогічними працівниками. У своїй діяльності методична служба керується Конституцією України, Законами "Про освіту", "Про загальну середню освіту", про дошкільну та позашкільну освіту, Національною доктриною розвитку освіти України, Положенням про навчально-методичний центр відділу освіти. Головним завданням навчально-методичного центру є: науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу; організація удосконалення відповідної фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних працівників навчальних закладів, забезпечення професійною інформацією; організація методичної та науково-пошукової роботи в ЗНЗ щодо підтримки експериментальної роботи педагогів; виявлення, вивчення та розповсюдження передового управлінського та педагогічного досвіду; допомога в розробці та проведенні експертизи інноваційних програм, методик, навчальних планів.

Головною метою уроку є:

формування усвідомленого розуміння поняття "життя", його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості;

ознайомлення учнів з нормативно-правовими документами з питань соціально-правового захисту дітей (Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України "Про охорону дитинства", національними програмами "Діти України", "Українська родина", підсумковим документом Спеціальної Сесії Генеральної Асамблеї ООН в інтересах дітей, іншими законодавчими та нормативними актами);

спонукання учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами, формування високих морально-етичних ідеалів та духовних цінностей;

ставлення до власного життя та життя інших людей як до найвищої цінності, формування почуття особистої гідності;

збагачення досвіду моральної поведінки, розвиток емоційної чутливості;

утвердження у поведінці дітей позитивних якостей особистості, формування навичок протидії шкідливим звичкам, уміння позитивно розв'язувати конфліктні ситуації, виходити з них.