Сотні років тому в небі весняному
Високо летіли голуби,
Над селом спинились, щиро задивились
На квітучі ниви і луги.

Голуби літали, у танку кружляли,
Опускались нижче на крилі,
І село їм наше в зелені і квітах
Видалося раєм на землі.

Птахи приземлились, тут і поселились,
Так село Голубнем нарекли.
Голуби трубили, вірності нас вчили,
І співали пісню на зорі.

Так живе Голубне чотири століття,
І жита колише на вітрах,
Ще й дзвенить піснями, має рушниками,
Наче в небі білокрилий птах.

Люди у нас завжди щирі і привітні,
Так вже повелося у віках.
Приїжджайте в січні, приїжджайте в липні
Піднесуть вам хліб на рушниках.