![]() |
![]() |
ТВОРЧІСТЬ ЧИТАЧІВ |
|
Ти не знаєш і не можеш знати, Як мені потрібне у житті, Як мені важливо зараз мати Справжнього товариша в біді. Ти не знаєш і не можеш знати, Що для щастя нового мені Треба зовсім небагато - Треба очі бачити твої. Ти не знаєш і не можеш знати, Як часто бачу я тебе у сні, То невже так важко здогадатись Ти подобаєшся мені. *** Найкращий у світі коханий, Що перший у дівчини є, Бо другий, то буде поганий, Бо першим кохання цвіте. Бо першому дівчина ввірить Найкращі свої почуття, Бо першого дівчина любить І згадує всеньке життя. Гурин Оксана Василівна, 6-В кл. Городищенська ЗОШ І - III ст. *** Чарівниця. Є на світі чарівниця - Це весна - зими сестриця. Квітів всіх вона дівиця... Лугами вона кружляє, Всі сади ці прикрашає. До нестями й до упаду Крутить листя поміж саду. Плескач Оксана, 6-Е кл. Городищенська ЗОШ І - III ст. *** Чому? Сонце світить, Пташка співає, А я думаю, Думаю, чому Душа так грає, А серце радіє життю? Чому рибка плаває? Чому зайчик стрибає? Чому природа така красива, А я щаслива? Наумчук Тетяна, 6-Е кл. Городищенська ЗОШ І - III ст. *** Співала пісню мені мама Про Україну та її шляхи, Ця пісні спокоєм укрита, Ця пісні щастям оповита. Душа моя не спить, Коли співає мені мати. Ця пісня зігріває мене у мороз, Ця пісня щастя сіє в душу. Це - пісня любові, Це пісня свободи, Це пісня - життя! Україно, розправ плечі И своїх грішних дітей прости! Так хочеться в мирі й щасті жити И свій хрест на Голгофу не нести. Наумчук Тетяна, 6-В кл. Городищенська ЗОШІ - ПІ ст. *** Прийшла весна Прийшла весна... Навколо вся природа ожива І зашумів зелененький лісок, Дзюрчить, співа струмок. Усе радіє, ожива: Прийшла весна... Прийшла весна... І знову сонечко сія, І чути крики журавля, Росте зеленая трава, Квітують жита, Буяють квіти - Ну як же не радіти? Прийшла весна... Зозуля накувала многії літа, А на дворі кричить весела дітвора. І чути всюди: Радійте люди! Прийшла весна - красна! Натяжко Катерина., 8 -Б кл. Городищенська ЗОШ І - III ст. *** Полісся!.. Чудове і гарне Полісся! Для мене найкраще - це ти, Думками з тобою, у мріях з тобою. З тобою у щасті й в журбі. До тебе душа моя лине, І серце хоче до тебе скоріш, У цілому світі місцини Немає від тебе, Полісся, рідніш. Земля, де батьки народились, Земля якою ходили діди, І я тут зростаю, живу і вчуся На благо своєї мети. Мета моя - щастя Полісся, Я знаю, як її досягти, І буду до мрії своєї іти я, Бо щастя для мене, Полісся, це ти! Наумчук Олена , 5 - В кл. Городищенська ЗОШІ - III ст.. *** Моя мама найкраща у світі. Я люблю її більше за все. Навіть весна у рожевому цвіті Стільки тепла не несе. Моя мама випромінює щастя, У посмішці стільки краси і добра! Вона завжди мене приголубить, Ласкою наповнить весь дім. Я люблю свою маму! І знаю вона любить мене. Може, іноді є в нас незгоди, Але з часом усе це мина. Мамо, матусю рідненька Ви для мене взірець у житті. Ваша ласка і щирість довіку, До скону зі мною в житті. Наумчук Олена, 5-В кл. Городищенська ЗОШІ - III ст.. *** Літо, літечко Літо, літо, літечко - веселая пора! Літо, літо, літечко - сонце пригріва! Літо, літо, літечко - купатись вже пора! Літо, літо, літечко - найкращая пора! Корицька Ірина, 6-Екл. Городищенська ЗОШ І - III ст.. *** Лелеки Журавлі курличуть, Забирають літо І несуть з собою У чужі краї. Не спішіть, журавлики, Гляньте - подивіться Залишилось поле В рідній стороні. Коваль Ірина, 6-Е кл. Городищенська ЗОШ І - III ст. ІЖАЧОК Їжачок колючий дуже, Не торкайся його, друже, Він привабливий, маленький, Носик в нього теж чорненький. Якщо хочеш почіпати, То не слід його лякати. А якщо лиш подивитись, То облиш, буде сердитись: Скрутиться він у клубок Й побіжить, мов колобок. АМЕРИКА Америка - це просто північний материк. Буває ще й південний, до цього кожен звик. В Америці всі люди говорять по англійськи. А мова ця, звичайно, не схожа на українську. В містах американських будинки височезні І дуже вони схожі на велетнів кремезних. Там люди працьовиті, Бо байдиків не б'ють, Мов шоколадом вкриті Американці тут. АФРИКА Є такий материк - Африкою зветься І людям, і звірям тепло там живеться. Африканці люди добрі і привітні з усіма. Дуже шкода, що не знають, що зі снігом є зима. Чорні всі, мов шоколадки, вони ходять по лісах І стріляють із рогатки в різних звірів по кущах. Взагалі, там жити добре, тільки треба працювати, Щоб могла країна їхня зеленіти й процвітать. БЕРЕЗЕНЬ Весна ступила на поріг І радість принесла на крилах. Почав вже розставати сніг І перші птахи прилетіли. У березні з'явились квіти, Скресає лід, течуть струмки, І веселяться усі діти Цим дивним змінам завдяки. Дерева всі бруньками вкрились, Травичка молода росте, І сонечко тепліш пригріло, Над річкою верба цвіте. Гурин Ольга Реалістичність Надії, смуток, відчуття, - Це все дарує нам кохання. Й ми віддаєм до забуття Всі інші прагнення й бажання. Аби здобути крапельку уваги, Готові ми зробити все. Щоб тільки милої для серця дами Лиш усміхнулося лице. Життя в любові наче казка, Що завжди має "happy and " Та лише мрії наші є немов та маска, Що завжди криє нам реальності лице. Освідчення Майже з дитинства ми знайомі, Серця і душі пов'язали ми давно. І Ваші почуття мені відомі, Тай мою пристрасть теж видно. Отож, гадаю я, вже досить Ховати наші почуття, Не я прошу, а серце просить Лиш об'єднаймо долі наші і життя. Я присягаю бути вірним, Клянусь кохати Вас усе життя. І бути скарбом для Вас цінним, І вознести Ваше буття. Слова Ми зустрічаємся і розмовляєм, Кидаємо так попусту слова, Слова сухі й німі, а ми цього не знаєм, Не думає про це в нас голова. А словом можна гору підкорити, Злетіти в небо, море переплить. Це просто, просто треба знати І з цим знанням нам просто треба жить. А ми "знання" цього не маєм, Хоч знаєм, знаєм, добре знаєм, Що нам без нього не прожить, Бо з словом треба всім дружить. Надія Стоїть одна засмучена береза, В її очах і смуток і печаль. Весни їй дочекатись дуже треба, Отож стоїть і дивиться у даль. Та бачить лише простори широкі, Не видно там бажаної весни. Одні лиш хмарки синьоокі, Що линуть десь у безвість далини. Стоїть, тремтячи, сльози ллє береза Й надіється, що прийде ще тепло, Та вмре надія і тепла уже не треба, Помре надія і життя уже пройшло. Наумчук Василь В Е С Н А Весна - це радісна пора. Пора пробудження і розквітання Пора, коли на крилах журавля Приходить радість та палке кохання. Весна - політ душі і радість серця, Барви землі й людської доброти. Вона запала людям в серце Зачарувала Всесвіт навкруги З И М А Ось прийшла до нас зима, Дітям радість принесла, Навкруги все біле-біле, Люди також всі зраділи. Із хмарок летить сніжок, То ж вдягайте діточок. А на вікнах - візерунки, Це зими усі дарунки. Морозець щипа за щічки, Приморожує все личко. Вартовий біля будинку. Сторож цей сніговичок Білий-білий, мов пушок. Ціпан Олена, Лист від Святого Миколая Ти - дитина добра й чемна, Дуже це мені приємно. Малюків усіх я знаю Я за ними наглядаю. Мріє хтось про подарунки ? Про цукерки ? Про книжки ? Хочеться нову машинку ? Та ще трішечки зажди. Я прийду у ніч казкову І тихесенько торкну: Якщо будеш спати міцно - Подарунок покладу. Лагідним будь і охайним, Маму слухайся завжди, Друзів вірних май багато І з маленькими дружи. Ще я хочу побажати Щастя на твоїм путі Щоб світла, радісна дорога Щасливо слалася в житті. Прийми від мене ці вітання Й нехай, неначе в казці добрій, Здійсняться всі твої бажання, А негаразди мчать за обрій. ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ Зима снігами повіває, Малює дивосвіт морозом. Весна - садами розцвітає, Розсипавши по травах роси. Співає літо солов'ями, Суничками фарбує щічки. А осінь сивими дощами Вмиває лагідні смерічки. Павлюк Ольга |